Кияни мають змогу уявно побувати в хатах різних регіонах України минулого століття
У Мистецькому центрі «Шоколадний будинок» відбувається різдвяно-новорічна виставка «Бо прийдуть до тебе три празники в гості», яка є спільним проєктом з Національним музеєм народної архітектури та побуту України. У історичних залах експонуються автентичні предмети з різноманітних регіонів України — традиційний святковий одяг, кераміка, посуд, меблі та різноманітні побутові предмети, які пов’язані з традиціями різдвяних та новорічних свят українців.
У кожному з трьох залів відтворені традиції відзначання Різдва, Щедрого Вечора та голодної куті (напередодні Водохреща).
Гендиректорка музею «Пирогів» Оксана Старак-Повякель.
«Ми показуємо три різні регіони: як в них святкували, що мало бути на столі, як вдягалися люди, які предмети мали бути в хаті», — зазначила гендиректорка музею «Пирогів» Оксана Старак-Повякель.
Гуцульський Святвечір (багата кутя)
У цей день на території України словом та магічною дією створювали образ багатства, щастя, миру та спокою у своєму домі.
Гуцульський Святвечір
Гуцульщина вирізняється своїм яскравим оздобленням костюмів, знана й косівська кераміка.
В уявній гуцульській хаті на покуті стоїть перев’язаний стрічками дідух — справжній сніп. Біля нього розміщені кутя, вар і калачі — «Божа їжа». Стіл святково прибраний скатертинами й килимами. Під скатертиною по чотирьох кутах столу видніються головки часнику, під столом на сіні — серп та сокира «щоб від лихого озороняли і в господартсві добре велося в наступному році». Також металеві вироби мали символізувати силу господаря. Ніжку столу обв’язували путами, щоб худобонька плодилася-родилася. На лавці стоїть глечик зі свяченою водою та горщик із запаленим зіллям. На підлозі також є шкіра дикого кабана, що була у хаті заможних гуцулів.
На Святвечір, коли на на небі засяяла перша зірка, господиня викладала на стіл всі страви. Все їлося з загадьних тарілок, кожен мав свою ложку, тому стіл могло сісти багато людей. Традиційно на столі були 12 страв-дарів городу, поря і лісу за рік. Серед них — різдвяний хліб, борщ з вушками, поливка грибна з пшоном, голубці з тертою картоплею, підбиті гриби, смажена риба та капуста, пироги з капустою, саламаха, бараболя, гриби. У гірських народів кутя найчастіше родилася з ячменю.
Подільський Щедрий вечір
До цього свята на східному Поділлі випікали обрядовий хліб у вигляді короваю, що називався «Василем» та паляницу «Маланку». Саме вони займать центральне місце серед страв Щедрого вечора. Один хліб покривали другим, попередньо підклавши під них насіння конопель та мідну монету. І все це перев’язували вінком з часнику. Серед страв багатої куті: узвар, кутя, хліб, смажене мясо, домашня ковбаса, кровянка, капусняк, пироги, голубці, вареники з картоплею та капустю, клачі, печення (ребра, запечені у печі), кисіль з ягодами.
Біля стін — атрибутика святаБіля стін — атрибутика святаБіля стін — атрибутика святаБіля стін — атрибутика святаЩедрий вечір на ПоділліЩедрий вечір на Поділлі
Центральне місце у залі займає ікона початку 20 століття. На ній зображені Григорій Богослав, Іван Золотоуст, Василій Великий. З правого боку від столу стоїть рідкісна скриня кінця 19 століття зі східного Поділля, мальована у гілки та квіти.
На стінах розвішані народні картинки, новорічна атрибутика, маски кози, коня, музичні інструменти (скрипка. коза», сопілка). Є тут й шопки (вертепи).
В такому вбранні парубки та дівчата у святковий вечір водили Маланку з Козою та щедрували.В такому вбранні парубки та дівчата у святковий вечір водили Маланку з Козою та щедрували.В такому вбранні парубки та дівчата у святковий вечір водили Маланку з Козою та щедрували.В такому вбранні парубки та дівчата у святковий вечір водили Маланку з Козою та щедрували.В такому вбранні парубки та дівчата у святковий вечір водили Маланку з Козою та щедрували.
Навпроти можна роздивитися яскраве вбрання з різних регіонів України. В ньому парубки та дівчата у святковий вечір водили Маланку з Козою та щедрували. Уздовж стіни можна побачити всі образи цього дійства — постаті Маланки, Василя, Кози, Коня, сіяча з тайстрою. Ряджені виконували танці, жартівливі сценки, щоб люди раділи цілий рік, згадуючи маланкарів.
Наддніпрянська Голодна кутя
Традиції вечора напередодні Водохреща на території Центральної України.
В уявній хаті покутті бачимо образ 19 століття з чотирма сюжетами: Святий Миколай, Одигітрія з немовлям, Хрещення Господнє, Іоан Воїн. У кутку висить голуб — символ Святого духа. Родина підготувала посуд (глечики, баники, тикви, пляшки) для освяченої водички-йорданички, що прикрашений сухими квітами (безсмертниками, чорноборивцями-сухоцвітам, васильками) та стрічками, а також свічку-трійцю, яку несли до церки, кропильце із сухих васильків і колосків пшениці та святковий одяг для усієї родини.
Традиції вечора напередодні Водохреща на території Центральної України.Традиції вечора напередодні Водохреща на території Центральної України.Традиції вечора напередодні Водохреща на території Центральної України.Традиції вечора напередодні Водохреща на території Центральної України.
Стіл Голодної куті складався з пісних страв: кутя, узвар, капусняк з пшоном, товченики, вареники з картоплею, капуста квашена, голубці пісні, криби.
У кутку оселі — макогін. За давньою традицією члени родини виходили на вулицю і стукали ним у ворота чи тини, щоб прогнати коляду, при цьому вигукували: «Геть, кутя, з покутя, а ти, узвар, йди на базар!». У цей вечір дівчата ворожили, для чого використовувалися ложки, дрова, ночовки з фартухами. Є тут і мисочка з намоченим вівсом та гілки ліщини, що в цей вечір принесли останні щедрувальники. Зароблений овес вважався найкращим на посів та для згодовування худоби на розплід, а гілочки ліщини мали чародійну силу, щоб зберегти худобу від усього злого упродовж наступного року.
До речі, традиції купитися в ополонках не було, але не Водохреща вмивалися святою водою та «розстрілювали коляду», чим і завершувався цикл різдвяно-новорічних свят.
У сторінці блогу музею до виставки підготували рецепти традиційних українських страв.
По буднях у залах є співробітники музею «Пирогів», які можуть розказати детальніше про ескпонати і традиції.
Виставка «Бо прийдуть до тебе три празники в гості»
Коли: до 19 січня, графік роботи з 10:00 до 18:00, каса до 17:00, пн і чт вихідні
Де: Мистецький центр «Шоколадний будинок», вул. Шовковична, 17/2
Вартість квитка: 75 грн., пільговий 35 грн (для школярів, пенсіонерів, студентів)
В Українсько-японському центрі, що у бібліотеці КПІ, триває виставка японського одягу з особистої колекції Ангели Бетельгейзе. Кияни мають змогу роздивитися зимові кімоно та побувати на пізнавальних лекціях.
,