Улдіс Зоммерс розповів про роботу озеленювачів Риги. Фото
У районному VCENTRI HUB на Оболоні відбувся третій модуль Академії міського озеленення, під час якого дискутували про дерева та їхню цінність для сучасних міст.
Академія працює в рамках проєкту «Інтегрований розвиток міст в Україні» — програми, якаспрямована на покращення умов проживання в українських містах. У проєкті беруть участь Львів, Чернівці, Вінниця, Житомир, Полтава, Мелітополь та Харків.
На запрошення першого заступника голови Подільської РДА Сергія Коваленка, ключовим спікером у сьогоднішній Академії був Улдіс Зоммерс (Рига, Латвія). Він відомий у Києві, адже консультував владу столиці під час підготовки міста до Євро-2012.
Крім участі в міжнародних проєктах та асоціаціях, він є експертом з оцінки якості національних освітніх програм, садівничого і сільськогосподарського напрямку, членом Правління ТОВ «RĪGAS MEŽI» (Ризькі Ліси), що займається доглядом, утриманням і розвитком лісів, садів, парків і скверів Риги.
Улдіс Зоммерс розповів, як у Ризі влаштовано зелене господарство, як доглядають за деревами та парками. Цікаво, що у столиці Латвії є спеціальна програма із озеленення фасадів споруд в історичній частині міста. А фінансують такі роботи муніципалітет на половину із мешканцями. Водночас догляд за цими рослинами вже повністю лежить на плечах жильців.
Для того, щоб зрубати дерево у Ризі, потрібно отримати спеціальний дозвіл профільної комісії. Порушників карають величезними штрафами. Також там практикують пересаджувати здорові дерева, замість того, щоб зрізати їх. Для цього використовують різноманітну техніку, яка допомагає не пошкодити кореневу систему. Використовують навіть підйомні крани. Процедура коштує дуже дорого — до 80 000 євро. Через це забудовник часто згоджується відкоригувати проєкт, ніж пересаджувати дерева.
А нещодавно місцевий муніципалітет і підприємство «RĪGAS MEŽI» розпочало облік усіх дерев у місті. Наразі перерахували лише ті, які ростуть в центрі, адже це доволі витратний процес. До слова, раніше дерева реєстрували Швеція та Німеччина.
На запитання, як місто розвивається, адже воно оточене лісами й приміськими селищами, Зоммерс сказав, що наразі забудовники освоюють території закинутих промислових підприємств — «Радіозаводу VEF» та «Ригасільмаш».
Розповів Улдіс Зоммерс й про компостування опалого листя, частина якого йде на виробіток біогазу. А також — про відмову від вирощування квітів у теплицях через надто дороге опалення, й про викошування трави лише на окремих локаціях.
Київських активістів зацікавив досвід, як вберегти дерева біля озер від бобрів, яких нині багато у водоймах. Зоммерс повідомив, що після «бобрячого вандалізму» стовбури дерев огородили сталевими стрижнями, а звірам щотижня привозять з лісу купи гілля широколистяних порід дерев.
«Загальна економічна й демографічна ситуація нині така, що у європейських муніципалітетів не вистачає коштів на утримання й розвиток, створення нових парків та зелених зон», — заявив Зоммерс.
Він пояснив, що загалом у Європі мешканці хочуть, щоб зелених куточків було якомога більше, вони були доглянутими й зберігали біорізноманіття. Також європейці не хочуть бачити у зелених зонах комерційні заклади. Хоча, на перший погляд, власники комерції могли б приносити паркам дохід від оренди землі. Тому міста намагаються залучати до утримання парків місцеві громади й бізнес, створюючи у такий спосіб «клуби друзів парку».
Координаторка проєкту GIZ Олена Стадійчук зі свого боку підкреслила, що зустрічі між спеціалістами зеленого господарства проводяться для навчання та обміну практиками. І потрібні, для того, аби змінити ставлення на місцях до проблеми озеленення й екології, переконати в необхідності комплексно розв’язувати проблеми.
Проєкт «Інтегрований розвиток міст в Україні» виконується німецькою урядовою компанією «Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH». Проєкт фінансують Уряди Німеччини та Швейцарії.
Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH підтримує Уряд Німеччини в досягненні цілей у сфері міжнародного співробітництва заради сталого розвитку. Пріоритетними напрямами співпраці Німеччини з Україною є: ефективне державне врядування, енергоефективність і захист клімату, сталий економічний розвиток. Співпраця з Німеччиною також охоплює подолання кризової ситуації на сході країни. При цьому особлива увага приділяється підтримці українських громад, що прийняли внутрішньо переміщених осіб.
Швейцарська програма співробітництва в Україні працює під егідою Посольства Швейцарії в Україні та спрямована на підтримку кількох основних напрямів: мир, захист і демократичні інститути, сталий розвиток міст, малі та середні підприємства і конкурентоспроможність, а також — на охорону здоров’я.
Своєю чергою у Києві підготували нові правила догляду за зеленими насадженнями, обстежують та лікують дерева, ремонтують та готують до відкриття нові парки та сквери.
,
