Темою першої дискусії став «Стан розвитку громадянського суспільства». Фото: Борис Корпусенко
Під час першої панелі учасники обговорили стан розвитку громадянського суспільства у столиці.
Діалог між владою та громадськими організаціями, а також наявні механізми участі дозволяють активним киянам розв’язувати наболілі проблеми та впливати на розвиток міста.
Аби ще більше популяризувати громадську активність, цього року Департамент суспільних комунікацій із Центром публічної комунікації та інформації вперше провели тематичні форуми розвитку громадянського суспільства у кожному із десяти районів міста.
А сьогодні, 23 листопада, офіційно стартував загальноміський ювілейний, п’ятий, Форум розвитку громадянського суспільства, під час якого учасники проаналізують громадську залученість у життя міста, підбили підсумки Громадського бюджету та розвитку демократичного суспільства.
Темою першої дискусії став «Стан розвитку громадянського суспільства». Обговорення проходило у студії телеканалу «Київ».
Марина Хонда
Захід розпочався вступним словом Марини Хонди, заступниці голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень, яка зазначила, що за ці п’ять років система та підхід до комунікації між владою та громадою у столиці кардинально змінилися. І якщо раніше, щоб прийняти рішення, громада мала просити дозвіл у законодавця на загальні збори та консультації, то сьогодні в місті існує багато механізмів, які дозволяють громаді простіше і швидше комунікувати з владою.
Наприклад, система електронних петицій чи електронного голосування. Також з органами влади можна спілкуватися через більшість месенджерів та в соціальних мережах.
«Зазвичай у суспільстві вважають, що громада має обрати депутатів, які будуть представляти її інтереси. І на цьому все. Втім, так не повинно бути. Ми разом обрали та маємо разом продовжувати нести відповідальність за свій вибір, а відтак, і впливати на їхню діяльність. Насамперед завдяки правильній комунікації. Тому завдання столичної влади — створити такі умови, при яких громаді було б цікаво залучатися до рішень та бути почутими», — каже Марина Хонда.
Як приклад, заступниця голови КМДА навела усі десять форумів, які цього року проводили у кожному із районів. Під час цих заходів мешканці мали змогу не лише обговорити проблеми району та знайти спільні рішення, а й поставити питання віч-на-віч голові РДА.
«Громадська організація — це потужний громадський сектор, який може виконувати частину функцій міста і держави. Це стосується проєктів, впроваджень та ідей. У деяких європейських країнах — це налагоджена система комунікації з владою. Оскільки кожна громадська організація є представником певної громади, вона розв’язує проблеми одразу кількох людей. Тому я сподіваюсь, що наші міські організації допоможуть столичній владі поліпшити життя у Києві», — додала Марина Хонда.
Роман Лелюк
Директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА Роман Лелюк своєю чергою розповів, що сьогодні Київ є флагманом із розвитку громадянського суспільства. Втім ця прогресивність вимагає нового підходу і ті інструменти, які допомагали громаді брати участь у житті міста раніше, сьогодні вже не задовольняють їхні потреби.
Тому Департамент суспільних комунікацій спільно з Центром публічної комунікації та інформації запровадили нові ініціативи для громади в Києві.
Перший з них — це Форум розвитку громадянського суспільства у десятьох районах столиці. До кожного заходу залучили представників громади, районних адміністрацій, депутатського корпусу, громадських рад тощо. І вже за результатами цих заходів, Департамент суспільних комунікацій направив понад 30 листів до розпорядників бюджетних коштів. і, до слова, на їх реалізацію вже передбачили кошти у проєкті бюджету на наступний, 2022 рік.
Додатково Департаменту суспільних комунікацій вдалося реалізувати чотири важливі ініціативи:
- безкоштовні екскурсії в столиці, які організували спільно з Управлінням туризму та промоцій КМДА;
- обговорення розвитку велоінфраструктури в Оболонському районі спільно з Управлінням транспорту КМДА;
- відкриття громадських просторів VcentiHub;
- проведення щорічної церемонії «ТОП-100» найкращих проєктів.
«До слова, конкурс ТОП-100 — це один з яскравих прикладів того, як громада та влада міста круто співпрацюють. Це історія про те, як представники громадськості надіслали запит місцевій владі чи долучилися до ініціативи, та пліч-о-пліч почали працювати з представниками влади над питаннями. Сьогодні ми бачимо, що громада залюбки долучається до участі у „ТОП-100“. Доказ тому — кількість поданих проєктів: минулого року їх було 170, цьогоріч — понад 300», — зазначив Роман Лелюк.
Інша успішна ініціатива, про яку детальніше розповів Роман Лелюк, — це відкриття громадських просторів VcentriHub, яких у столиці вже два.
Перший VcentriHub відкрили два роки тому на вулиці Володимирській. З того часу приміщення стало ефективним майданчиком для комунікації влади, громади, соціально відповідального бізнесу та міжнародних партнерів. А цього року перший районний VcentriHub відкрили на Оболоні.
Учасники цьогорічного форуму
«Наразі більше ніж 600 заходів провели у двох хабах. Це гарний показник! VcentriHub — це місце, де влада і громада спільно знаходитимуть шляхи для розвитку столиці. Зазначу, що в нас є черга на використання приміщення, і навіть депутати міської ради, обрані мешканцями району, можуть проводити тут свої звіти. Тому ми поставили собі за мету — відкрити аналогічний хаб у кожному районі Києва», — резюмував Роман Лелюк.
Переглянути трансляцію першої панелі міського форуму можна тут. Наступні панельні дискусії відбудуться 26 листопада («Велика демократія через локальну взаємодію») та 2 грудня («Громадський бюджет — Київ: Level up!»).
Минулого року, наприкінці останнього етапу форуму, Роман Лелюк коротко підбив підсумки усіх панелями, які відбулися у рамках щорічного Міського Форуму розвитку громадянського суспільства
Даша ГРИШИНА,
