Культура
Субота, 19 лютого 2022
11:25
Культура
Створили артоб’єкти зі знахідок в інституті автоматики: у Києві відкрили виставку «Інституалізація»21
Коментувати
Роздрукувати
У київській галереї Imagine Point відкрили виставку робіт молодих художників «Інституалізація». Представлені картини, відео та інсталяції київських митців, які входять до об’єднання «Інститут автоматики». Обладнали майстерні в приміщенні колишнього радянської науково-виробничої інституції в Києві. Самі себе називають «тусівкою». Частина робіт, які представили на виставці – пов’язані з місцем створення.
Фото: Тарас Подолян
«Коли Радянський Союз розпався – Інститут автоматики став не потрібний в Україні. Приміщення довгий час стояли порожніми. Ми з другом у 2015 вирішили винайняти там майстерню. В молодих художників з цим завжди проблеми – майстерні від Спілки (Спілка художників України — Gazeta.ua) зайняті, а інші підходящі приміщення — винаймати дорого. В Інституті автоматики працювати комфортно – висока стеля, великі вікна, зручний простір для створення картин.
Зробили пост на Facebook, протягом 5 років до нас приєднались більше 50 художників. Фактично жодна мета або концепція нас не об’єднує. Назвали себе «Інститутом автоматики» — за приналежністю до місця, яке нас гуртує. Всі молоді й цікаві. Деякі наші роботи взяли в музеї сучасного мистецтва», — розповідає художник, куратор виставки Олександр Богомаз.
Автор: Тарас Подолян
Виставка створена в стінах «Інституту автоматики», деякі художники використали матеріали, які там знайшли
Першу виставки «тусівки» поза майстернями назвали «Інституалізація». Термін має кілька значень. Одне з них: становлення наукових інституцій — в ході перетворення наукових досліджень у спеціалізовану суспільну діяльність.
Експозицію готували близько 2 місяців.
«Виставка — знакова для нас і для галереї Imagine Point – стала першою подією в їх новому приміщенні. Для нас важливо, бо вже давно думали, як нам вийти за межі стін Інституту автоматики. Там легко робити проєкти, щось придумувати, маємо виставковий зал. Проводимо дні відкритих дверей в Інституті. У суботу запрошуємо бажаючих завітати в гості, подивитись нашу «кухню», де створюються картини. Тепер вирішили «вийти до людей», себто показати себе в іншому просторі», — зазначив Олександр Богомаз.
Автор: Тарас Подолян
Роботи митців «Інституту автоматики» є в приватних колекціях та музеях сучасного мистецтва
Куратор розповів про роботи на виставці, на які надихнуло переосмислення приміщення, в якому вони створювались.
Відео Моллі Роут
«Більшість робіт, які представлені на виставці, були створені в приміщенні Інституту. Вписуються в контекст. Середовище, будівля, сад, дирекція впливає на нас — ми певним чином рефлексуємо. Одна робота мене як художника й куратора заділа за живе. Відповідає самому духу Інституту. Мисткиня зафільмувала кадри наших приміщень, змонтувала відео, а потім «наклала» на них зображення тварин, яких навряд чи можна було би побачити в стінах інституції.
Пінгвін, качка, олень – з’являються в кабінетах, коридорах, вбиральні. Здається, що ця робота відповідає нам як тусовці. Будівля Інституту автоматики абсолютно нам непритаманна. Коли розбирали деякі приміщення – знаходили апаратуру, розвіддані про «проізводітельность на 1984 рік». А тут хоп — і у 2022 в цій будівлі з’явились художники – чим вам не олень, вовк, коза або кінь. Дивно виглядає зовні. Перший час так і почувались у будівлі – як чужорідний елемент.
Автор: Тарас Подолян
На відео художниця поєднала кадри, зафільмовані в Інституті автоматики, з фото тварин
Максим Мазур
Працює з папером і фарбою. Бере наукові дані з Інституту і перетворює їх на картини. На основі одних знань – робить інші.
Автор: Тарас Подолян
На виставці «Інституалізація» представили роботи 10 митців
Еліс Луна
Художниця працює в техніці колаж. Знайшла в Інституті старі радянські шпалери 1980-х років, підібрала давні фото приблизно того ж часу. Повирізала обличчя на цих світлинах і наклала на фон. У них зовсім інший, непритаманний цій ситуації вигляд. Дуже кльово оформила свої колажі. Кічово, але зі смаком, на перетині вульгарності й краси. І теж тут переопрацювання, переосмислення історії – тогочасної й сьогоднішньої. Додає сучасну думку до того, що вона знайшла в давньому приміщенні.
Автор: Тарас Подолян
Еліс Луна знайшла в Інституті старі радянські шпалери 1980-х років, підібрала давні фото приблизно того ж часу
Сергій Кондратюк
Серія з порцеляною
Попрацював не з самим Інститутом, а з контекстом тогочасного життя. Виставив роботи з попередньої серії. Брав порцелянові вироби радянського часу, переносив структуру порцеляни на полотно. Напевне, хотів показати значимість історії з «фарфором» в радянський час. Тоді порцеляна була творча, авторська і дуже професійна. Художника надихнула пластика, сенс і професійність виробів.
Автор: Тарас Подолян
Робота «Вічний привіт» складається з двометрової картини і інсталяції з керамічною рукою
Вічний привіт
Стару радянську тумбочку знайшов в Інституті. На ній стоїть програвач для платівок, на якому встановив замість платівки — шестерню. На ній прикріплена біла керамічна рука, яку колись використовували для виготовлення хірургічних рукавичок. Коли запускаєш – рука безкінечно крутиться. Художник назвав роботу «Вічний привіт». Поряд із інсталяцією — велика 2-метрова живописна картина з зображенням руки. Доповнює «привіт».
Олександр Богомаз
Вид з вікна: Бібліотека Вернадського
Ніколи не працював з темою Інституту автоматики. Мої роботи присвячені суто внутрішній ідентифікації. Інститут став для нас будинком свободи, коли ми отримали дійсно майстерню. Нещодавно переїхав – вікна нової майстерні виходять на будівлю бібліотеки Вернадського. Створив картину, яка започаткувала нову серію «Вигляд з вікна». Вважаю, що бібліотека Вернадського – прекрасний символ архітектури радянський часів. Як монументаліст можу вас запевнити, що це потрясний будинок. Викликає суцільне захоплення. Давно не наважувався працювати в стилі кубофутуризм. Але він мені був цікавий. Перша робота експресивна – зроблена за 1, 5 години.
Автор: Тарас Подолян
Олександр Богомаз створив картини у стилі кубофутуризму
Будинок-завод
Будинок-завод — був зроблений з розумом, поміркований. Все це притаманно стилю. Кубофутуризм виник в індустріальну епоху. Коли художники почали реагувати на зміну часу, пейзажу, зміну способу життя. Почали з’являтись нові речі — дим від найближчої фабрики. Індустріалізація сильно вплинула на життя людства. Художники не могли не відреагувати на цю історію.
Бачу чітку паралель з цивілізованим світом – Європою, Америкою. Коли у них все склалось, а в нас зараз – все рухається. Подивіться на розбудову Києва – рухається вгору, вперед. Займаються нові місця. Кожного дня з вікна бачу будівлі, що виростають, або будинки, які вже виросли — і це нагадує величезний мурашник, в якому працюємо, живемо. До нас ця зміна прийшла через 100 років після Європи й США. Це той процес, який я бачу зараз, він триває», — розповів Олександр Богомаз.
Автор: Тарас Подолян
Олександр Богомаз створив картини у стилі кубофутуризму
В суботу, 19 лютого 2022 у Imagine Point відбудеться зустріч із художниками тусівки «Інститут автоматики». В межах зустрічі буде обговорення про чорний колір у мистецтві. Початок — о 15.00.
Загрузка ...
