Будівлю викупили за рекордну суму, що у 126 перевершила початкову вартість. Фото: facebook.com/CF.Heritage.UA
Наразі над дослідженням пам’ятки працюють історики та дослідники, які вже зробили чимало відкриттів.
У Деражні відновлюють столітній палац, який купила львів’янка Ганна Гаврилів, засновниця проєкту «Спадщина.UA», що займається відродженням об’єктів культурної спадщини України.
Нагадаємо, особняка адвоката Периторіна, збудований в Деражні у 1910 році, був виставлений Фондом держмайна на аукціон Prozorro в рамках програми малої приватизації. У листопаді 2022 року на торгах, де змагалося 13 учасників, переможницею стала саме Ганна Гаврилів, давши за об’єкт рекордну суму, що у 126 перевершила початкову вартість. Кінцева ціна договору купівлі-продажу майна разом з податками склала понад півтора мільйона гривень. Тоді як заявлена стартова ціна була… 10 тисяч гривень.
Відтак, як зазначають у проєкті «Спадщина.UA», палац у Деражні – це перший палац, що опинився в приватних руках в рамках державної програми малої приватизації. Наразі над відновленням та дослідженням будівлі вже активно працюють історики та архітектори. У соцмережах створили сторінку палацу та найближчим часом обіцяють відкрити двері пам’ятки для усіх бажаючих.
Палац у Деражні – це перший палац, що опинився в приватних руках в рамках державної програми малої приватизації. Фото: facebook.com/CF.Heritage.UA
До речі, наразі ця будівля, яку знали як особняк адвоката Периторіна, зареєстрована як палац Гершгоріна. І це та таємниця будівлі, яку дослідники також обіцяють найближчим часом.
Як зазначають в «Спадщина.UA», з моменту придбання палацу почалася активна робота фахівців, серед яких архітектор Іван Щурко, історик Оксана Лобко, дизайнер Станіслав Коосовський, щодо дослідження пам’ятки в архітектурному та історичному аспектах, а також культурно-туристичного потенціалу регіону.
Додають, що всього за 2 місяці роботи експертної групи, спільно з місцевими науковцями, вдалося дослідити цілий пласт невідомої історії як самої будівлі, так і міста Деражні та зробити низку відкриттів. До прикладу, одне з них: як та коли особняк адвоката Периторіна став палацом Гершгоріна? Або як під шаром радянського шиферу найшли давню фальцеву крівлю, а на горищі — фрагменти розкішних карнизів кахлевих печей, що колись прикрашали палац.
За 2 місяці роботи експертної групи, спільно з місцевими науковцями, вдалося дослідити цілий пласт невідомої історії будівлі. Фото: facebook.com/CF.Heritage.UA
Найближчим часом тут планують зробити низку заходів з впорядкування будівлі та території, а також завершити науково-дослідні роботи, і вже орієнтовно за місяць познайомити громадськість з результатами та відкрити двері палацу для усіх бажаючих.
«Наше завдання — відродження культурної спадщини України не лише архітектурно та інформаційно, але й соціально: ми прагнемо, аби внаслідок нашої праці занедбані пам’ятки ставали актуальними, аби в них закохувалися та переступали їх поріг. Тож, маємо на меті розкрити весь потенціал та красу цієї споруди та в скорому часі найти для неї партнера чи інвестора», — зазначає засновниця «Спадщина.UA» Ганна Гаврилів.
Під час досліджень під шаром радянського шиферу найшли давню фальцеву крівлю, а на горищі — фрагменти розкішних карнизів кахлевих печей, що колись прикрашали палац. Фото: facebook.com/CF.Heritage.UA
Як відомо, будівля про яку йде мова, має статус нововиявлені пам’ятки архітектури місцевого значення «Будинок приватного адвоката Периторіна» 1910 року побудови. Це двоповерхова споруда з підвальними приміщеннями площею понад 700 квадратних метрів, виконана в стилі модерну, що спершу функціонувала як приватна резиденція, за совєтів — як початкова школа та палац піонерів, а за часів Незалежності пам’ятка перебувала на балансі Міністерства юстиції, проте не експлуатувалася та поступово занепадала.
Додамо, що «Спадщина.UA» – відома в Україні ініціатива, що займається відродженням об’єктів культурної спадщини України. Організація працює в благодійному та приватному напрямках та має у своєму портфоліо благодійні проекти з відродження палацу у Тартакові, замку в Поморянах та будівлі товариства «Сокіл» у Бібрці на Львівщині, а в часі війни долучилася до відновлення храму Івана Мазепи на Чернігівщині. Серед успішних приватних проєктів – ревіталізація історичної будівлі 1905 року «Стара школа» в Роздолі та проєкт із відродження давніх занедбаних хатинок «Мальовані Поморяни».
Читайте також: Ще одна громада на Хмельниччині хоче встановити укриття у вигляді «будинку хоббіта»