32-річний Віктор Шемедюк з Луцька втратив ліву ногу внаслідок обстрілу на Харківщині. Після лікування та протезування відкрив зарядні станції для електромобілів на сонячних панелях завдяки гранту для ветеранів війни.
Ідея створити власний бізнес виникла під час перебування у реабілітаційному центрі, розповів Суспільному захисник.
Віктор Шемедюк родом з села Комарове Камінь-Каширського району, працював торговим агентом. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, вступив до ЗСУ. Старшій доньці на той момент було вісім місяців.
«Навіть не розглядав такого варіанта, що буду ухилянтом чи тікатиму десь за кордон. Для мене це неприйнятно. Коли на вас нападають, треба ставати на захист, – пригадує лучанин. – Одним зі стримувальних факторів для чоловіків є думки про те, як будуть без них їхні сім’ї. Мені за це хвилюватися не треба було. У мене дуже сильна дружина, я знаю, що вона точно впоралася б».
Перші два місяці Віктор Шемедюк служив у Луцькій роті охорони військкомату. Далі – у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила. Разом з побратимами тримали оборону на Луганському напрямку, потім у Запорізькій та Миколаївській областях.
Читати ще: Ветеран з Волині отримав грант на власну справу і створює меблі й вироби з металу
У війську лучанин служив стрільцем. Поранення отримав 3 вересня 2022 року на Харківщині.
«Ми їхали відвойовувати село Щасливе, у нас було 10 бойових машин піхоти (БМП) й танк. Вишикувалися в колону, досить глибоко зарилися у ворожу територію, але нас там чекали. Ми потрапили в серйозну засідку. У результаті розриву протитанкової ракети поряд із нашою БМП осколок прилетів мені в ногу», – розповідає боєць.Віктор сам наклав собі турнікет, затягнули його побратими. До військового шпиталю з поля бою їхав години зо дві.
«Я – один найтяжчий поранений на нашій БМП і кілька легких. Осколок залетів через коліно і всередині ноги пішов по м’язах, навіть ззовні цього не було видно. Його знайшли тільки на третій день, – пригадує захисник. – П’ять операцій було у Вінниці, потім перевели до Львова у шпиталь, і після цього уже реабілітація, протезування».
Додому боєць повернувся через пів року після поранення. Зізнається: через втрату лівої ноги переживав, чи зможе бути таким активним, як раніше.
«До війни дуже любив спорт, рух і взагалі був дуже активним. Після поранення я себе накрутив, що життя в мене зміниться, все буде набагато гірше. Боявся бути тягарем для сім’ї. Але як виявилося, я багато чого можу робити з однією кінцівкою. Тепер все по-іншому , але все одно я продовжую жити своє щасливе життя», – каже Віктор Шемедюк.Військовий має протез, але тимчасово його не носить через перелом шийки стегна. Попри травми, продовжує тренуватися в спортзалі, грає у футбол і виконує будь-яку роботу по дому.
«Після реабілітаційного центру я застелив ліжко, дружина мені аплодувала. Зараз мені не становить проблеми ні по дому прибрати, ні приготувати їжу. Навіть ремонт у двох кімнатах я вже дороблював власними силами: пофарбував стіни, клав ламінат, плінтуси робив, меблі збирав. У плані їзди машиною на автоматі теж складнощів не виникає. Газ, гальмо – все під правою ногою, у мене вона залишилася ціла», – розповідає ветеран.
Ще на початку війни Віктор Шемедюк придбав електроавтомобіль і не раз мав труднощі під час експлуатації. Вирішив заснувати власну справу – встановити зарядні станції для електроавто. У липні 2023 року боєць подав документи на грант на програму «ВАРТО» від Українського ветеранського фонду.
«5 серпня у мене була операція. Коли довелося проводити онлайн співбесіду, це все я робив у лікарні. Фінансували за схемою: 20% я вкладав власні кошти, 80% дофінансовував Український ветеранський фонд. Під час подання можна було отримати від 500 тисяч до трьох мільйонів гривень. Моя запитувана сума на той момент була 1 мільйон 610 тисяч. І цю суму я отримав», – каже Віктор Шемедюк.Зараз чоловік має два зарядні комплекси, на яких представлено п’ять зарядних станцій потужністю 22 і 120 кіловатів для швидкої й повільної зарядки електроавтомобілів.
«В окопі думав, що лишаю після себе. Тому виникла думка полегшити водіям міжміські подорожі. Бо в місті є де зарядитися, а от між містами, якщо не вистачає заряду, це створює певну проблему. По-друге, я – фанат і зеленої енергетики, і електромобільності. Тому виникла ідея ці два напрямки поєднати, тобто зробити сонячні панелі із зарядною станцією для електромобілів», – пояснює ветеран.Віктор Шемедюк мріє більше часу приділяти власній сім’ї, розвивати бізнес та у спорті вибороти призові місця серед ветеранів.Знайшли помилку? Виділіть текст і натисніть Повідомити
Підписуйтесь на наш Telegram-канал, аби першими дізнаватись найактуальніші новини Волині, України та світу
Загрузка ...
