Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи (ст. 102-1 КЗпП).
Сумісництво буває:
— зовнішнє – робота за сумісництвом на іншому підприємстві;
— внутрішнє – робота за сумісництвом на тому самому підприємстві, де й основне місце роботи.
Суміщення – виконання працівником на тому ж підприємстві, поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи.
Як пояснюють Держпраці:
«суміщення – один зі способів залучення вже працевлаштованого працівника до виконання обов’язків за іншою (відмінною від обійманої) вакантною посадою в межах раніше укладеного трудового договору. Робота здійснюється на тому самому підприємстві в основний робочий час у той самий проміжок робочого часу, що відведений для основної роботи шляхом збільшення інтенсивності праці та обсягу виконуваної роботи при незмінній тривалості робочого часу, як правило, в межах тієї ж категорії персоналу, до якої відноситься даний працівник. При цьому окремий трудовий договір з працівником не укладається, лише видається наказ про допущення працівника до роботи за суміщенням та встановлюється доплата до основної заробітної плати».
Документальне оформлення сумісництва та суміщення
Документальне оформлення сумісництва – це по суті укладення нового трудового договору. І слід пройти всі кроки, які провадяться під час працевлаштування працівника. Єдина відмінність від працевлаштування за основним місцем роботи – це вказування у заяві працівником про бажання працювати за сумісництвом, і відповідно відбиття цієї ж інформації у трудовому договорі з працівником.
Нагадаємо, як відбувається прийняття працівника на роботу:
1. Кандидат на працевлаштування подає документи для працевлаштування (ч. 2 ст. 24 КЗпП).
2. Написання заяви кандидатом про прийняття на роботу за сумісництвом.
3. Складення наказу про прийняття працівника (ч. 3 ст. 24 КЗпП).
4. Бухгалтер (кадровик) формує та подає Повідомлення про прийняття (ч. 3 ст. 24 КЗпП).
5. Кадровик (бухгалтер) оформлює та заповнює особову картку П2, формує особову справу працівника; ознайомлює працівника з локальними актами підприємства (ст. 29 КЗпП).
Суміщення встановлюють за угодою сторін. Доручення виконання роботи на умовах суміщення оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця, яким визначають:
— суміщену посаду;
— умови виконання роботи;
— розмір винагороди, у вигляді доплати до посадового окладу (тарифної ставки).
Доручення виконання працівником поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією вважається зміною діючого трудового договору, яка пов’язана із встановленням додаткових прав та обов’язків працівнику. Якщо суміщення запроваджується з ініціативи роботодавця – це вважається зміною істотних умов праці.
Роботодавець має видати наказ (розпорядження) про покладення додаткових обов’язків у порядку суміщення професій (посад).
Окремий трудовий договір не укладається. Повідомлення про прийняття не подається.
Оплата праці за сумісництвом і суміщенням
Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу (ст. 102-1 КЗпП).
Індексація доходів від роботи за сумісництвом провадиться в межах суми, що не перевищує прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, з урахуванням отриманої зарплати за основним місцем роботи (п. 7 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078). Таким чином, у сумісника виникає право на індексацію зарплати, лише в тому випадку, коли за основним місцем роботи він працює на умовах неповної зайнятості.
Згідно із ст. 3 Закону України від 24.03.1995 №108/95-ВР «Про оплату праці», якщо зарплата за сумісництвом за фактично відпрацьований час менша від МЗП, розрахованої пропорційно зайнятості, то слід здійснити доплату до МЗП.
Якщо мова йде про внутрішнє сумісництво, слід розрахунки проводити окремо за основною посадою і окремо за посадою, на якій він працює за сумісництвом, з урахуванням зайнятості за кожною з посад.
Розмір доплати за виконання роботи суміщенням професій (посад) на підприємствах госпрозрахункової сфери законодавством не обмежуються і встановлюється, як правило, в межах економії фонду заробітної плати за тарифною ставкою і окладом суміщуваної посади працівника.
Відповідно до п. 15 Постанови Пленуму ВСУ №13 у тому разі, коли умови про розміри доплат за виконання працівником поряд з основною роботою додаткової роботи за іншою професією чи посадою (суміщення професій, посад) або обов’язків тимчасово відсутнього працівника без звільнення від основної роботи не були визначені відповідно до ст. 105 КЗпП у колективному договорі чи погоджені інакше за відсутності останнього, розмір доплати за таку роботу, виконану за розпорядженням власника або з його відома, визначається судом з урахуванням її складності, характеру, обсягу, а також ступеня використання робочого часу та тарифної ставки працівника.
Зарплата працівника з урахуванням доплати за суміщення індексується у межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. На встановлення «базового» місяця не впливає встановлення доплати за суміщення посад.
Отже:
1. Сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.
2. Суміщення ж – виконання працівником на тому ж підприємстві, поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткової роботи за іншою професією (посадою) або обов’язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи.
3. Документальне оформлення сумісництва – це по суті укладення нового трудового договору.
4. Доручення виконання роботи на умовах суміщення оформлюється наказом (розпорядженням) роботодавця.
5. Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.
6. Розмір доплати за виконання роботи суміщенням професій (посад) на підприємствах госпрозрахункової сфери законодавством не обмежуються, і встановлюється, як правило, в межах економії фонду заробітної плати за тарифною ставкою і окладом суміщуваної посади працівника.
Загрузка ...
