Культура
Середа, 27 жовтня 2021
21:47
Культура
Книжка, яку хотів заборонити Медведчук, стала найзнаковішою для українців
Коментувати
Роздрукувати
Книгу Медведчук хотів заборонити через суд.
Найзнаковішою книжкою незалежності українці назвали «Справу Василя Стуса» історика Вахтанга Кіпіані.
Голосування відбувалося у всеукраїнському проєкті «30 знакових книжок нашої незалежності», повідомляє Укрінформ.
«Акція зібрала 267 815 голосів, які віддали 34 797 українців за місяць голосування — з 15 вересня до 15 жовтня», — розповіла директорка Українського інституту книги Олександра Коваль.
За роки незалежності видали багато книжок — понад 200 тис. назв.
Найбільше голосів набрали книжки:
— «Справа Василя Стуса» (видавництво Vivat, 2019) — 9535;
— «Триста поезій» і «Записки українського самашедшого» Ліни Костенко («А-ба-ба-га-ла-ма-га», 2012 і 2010) — 8233 й 8086 голосів відповідно;
— «Чорний ворон» Василя Шкляра («Клуб сімейного дозвілля», 2009) — 6732 голосів;
— «Абетка» Івана Малковича («А-ба-ба-га-ла-ма-га», 1999) — 6343 голосів.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Андрухович читатиме радіодиктант національної єдності
До перших 10 потрапили видання:
— «Україна. Історія» Ореста Субтельного, видавництво «Либідь», 1991 рік;
— «Солодка Даруся» Марії Матіос, «Піраміда», 2004;
— «Ворошиловград» Сергія Жадана, «Фоліо», 2010;
— «Століття Якова» Володимира Лиса, «Клуб сімейного дозвілля», 2010;
— «Ukraїner: Країна зсередини» Богдана Логвиненка, «Видавництво Старого Лева», 2019.
Разом із Повним зібранням Стуса до 30 найзнаковіших книжок потрапили й повні видання творів Лесі Українки у 14 томах (Видавництво Волинського національного університету, 2021) — на 15-му місці й Тараса Шевченка у 12 томах («Наукова думка», 2001) — на 18-му місці.
«Повне зібрання творів Шевченка є в малій кількості бібліотек. Його неможливо ніде купити. І нам треба щось робити з усіма нашими класиками — друкувати академічні видання творів. І це має обов’язково фінансувати держава.
Інститут книги обов’язково домагатиметься того, щоб щороку фінансували одне чи два академічних видання творів наших класиків — як давніших, так і XX століття. Для цього настав час», — сказала Олександра Коваль.