Амбітна та талановита студентка Дарина Пальонко. Фото: інстаграм дівчини
Сьогодні в Україні відзначають День художника. З нагоди свята, журналісти «Вечірнього Києва» поспілкувалися з однією із сучасних мисткинь, роботи якої надихають киян та прикрашають художні галереї.
У наступному році студентка шостого курсу Дарина Пальонко закінчує Київську державну академію декоративно-прикладного мистецтва та дизайну ім. Михайла Бойчука та ось-ось розпочне свій самостійний шлях художниці. За свої 22 роки вона вже організувала власну виставку з півсотнею картин та презентувала роботу в Музеї історії Києва. Як це — працювати художником у диджиталізованому світі, де продавати картини, та наскільки Київ — творче місто для митців, вона розповіла в інтерв’ю.
— Ви говорили, що вибір професії художника був неминучим?
— З дитинства пензлик та аркуш замінили мені іграшки — завжди тягнуло щось зобразити на папері. До того ж, мій дідусь із малюванням «на ти», тож час від часу спостерігала за тим, як він виводить олівцем чи то риси обличчя, чи верхівку дерев. Потім у дев’ять років пішла в художню школу в рідному місті — Монастирищі, що в Черкаській області, й навчилась малювати портрети, пейзажі, натюрморти та інтерпретації. Під керівництвом місцевого талановитого художника-реаліста я зробила чимало красивих робіт, навчилась змішувати та шукати ідеальні кольори для зображення, робити бліки.
Дарина Пальонко
Для мене — дівчинки, яка завжди малювала аквареллю та гуашшю — це було досягненням! Згодом дитяче захоплення органічно перейшло у професійну діяльність — і ось вже в наступному році я закінчую факультет монументального мистецтва у Київській державній академії декоративно-прикладного мистецтва та дизайну імені Михайла Бойчука. Пам’ятаю, як на початку вступних, привезла до Києва свої найліпші роботи, аби продемонструвати власні «скіли» викладачам в академії. Але прослухавши їх коментарі, зрозуміла, що потрібно ще багато чому вчитись та щоденно працювати.
Зізнаюсь, після коментарів я була пригнічена, мені ще ніколи не говорили стільки критики! Гадала, що це — крах всьому. Крах моєму таланту та майбутній мрії. Але ні, мені дали шанс реалізуватись як мисткині та перейняти досвід кращих викладачів-художників.
— Розкажіть про виставки та власні роботи.
— Минулого року відбулась моя персональна виставка, де представила 57 власних робіт. А зробила це заради особистого внеску для збагачення мистецької скарбниці Монастирищенського району. Підготовка до виставки йшла досить довго. За 3 дні написала 4 повноцінні роботи, мало спала та завжди думала лиш за якісні експозиції, де знайти рамки, як вивішати роботи за тематиками. Експозиція тривала 2 тижні, за той час я отримала чимало коментарів. Та знаю досі, що виставка дала мені хорошу мотивацію для того, щоб працювати ще більше та якісніше.
А нещодавно у Музеї історії Києва презентувала картину під назвою «Розкутий та вільний Міконос», розміром 100*100 см.
«Розкутий та вільний Міконос»
Найвідоміша візитівка Міконоса — білі будиночки вздовж узбережжя
На створення полотна надихнула Греція, яку я безмежно люблю. Перед початком писання, знайшла в Pinterest фото острова Міконос та на аркуші паперу аквареллю спробувала перенести зображення. Але згодом зрозуміла, що треба писати цілісну велику картину. Власне, що я й зробила майже за рік. Острів Міконос славиться красою своїх ландшафтів і пейзажів, які немов виткані з яскраво-синього неба, смарагдового моря, невисоких скелястих пагорбів і блискучих золотавих піщаних берегів. Але його найвідоміша візитівка — білі будиночки вздовж узбережжя.
Головний задум картини — розкриття бурливого життя мешканців грецького острова, де в кожному будиночку показані різні ритми життя. А люди в помешканні представлені як абстрактні елементи — коло, трикутник, квадрат. «Розкутий та вільний Міконос» написана у напрямі — сайарсизм (напрямок в образотворчому мистецтві, насамперед у живописі). До слова, цю картину у Музеї історії Києва представила на Міжнародному артпроєкті сайарсизтів, у якому також брали участь 60 художників та діячів культури з 14 країн світу.
До слова, одна з моїх нетипових робіт — це розпис 15 дублянок для українського бренду одягу. Зараз їх продають у Буковелі.
Вигляд дублянок ззовні
Принт на дублянках
— Де Ви пишете картини?
— Усюди — сміється Дарина.
Цього року пощастило потрапити на Міжнародний мистецький пленер, організований народним художником України Володимиром Козюком. Захід проходив на Вінниччині. Серед 500 заявок від митців журі відібрало лиш 32 із 7 країн світу. Упродовж тижня ми працювали на різних локаціях Вінницької області. Це були найцікавіші туристичні й ландшафтні місця Поділля. Ми прокидались о п’ятій ранку та, «озброївшись» мольбертами, фарбами, поспішали працювати над створенням картин на лоні унікальної та подекуди незайманої природи. Це — неперевершений досвід для художників!
Художниця творила у найцікавіших туристичних ландшафтних місця Поділля
Робота Дарини на Міжнародному мистецькому пленері
Робота зблизька
— Де митець сьогодні продає свої картини?
— Є багато платформ для продажу картин. Серед них: Інтернет-галереї, аукціони, власний сайт чи соцмережа та популярні торгові майданчики. З моїми роботами, переважно, знайомляться в інстаграмі. Я постійно оновлюю сторінку з фотографіями картин, з відеопроцесом та додаю трохи літературного опису до них. Віднедавна відкрила для себе ТікТок: якось вирішила відзняти відео, де малюю усіма улюблених котиків з мемів на картонках розміром 5*5. Я навіть не очікувала, що користувачам так сподобається ролик — нині він набрав 400 тисяч переглядів! Люди досі пишуть, цікавляться щодо придбання моїх котиків, серію яких назвала «Kotoart». Продаю їх від 135 гривень.
Усіма улюблені котики з мемів на картонках
Невеличкі картини Дарина продає від 135 гривень
Великі роботи продаю рідше. Як правило, цих грошей не вистачає на комфортне існування. Дух митця не дає нагоди одночасно виходити за рамки та заробляти гроші. Та це поки що. У мене ще все попереду.
Наразі, крім навчання та написання нових полотен, підробляю графічним дизайнером. Майже кожного дня роблю колажі та верстаю книжки, журнали.
— Які ціни на Ваші картини?
— Ціни на роботи різні, адже залежать від розміру й використаних матеріалів. Для прикладу, невеликі картини маслом, розміром 30*30, в мене можуть коштувати до двох тисяч гривень. Більші полотна — від двох тисяч гривень. Найдорожча серед проданих робіт була оголена натура.
— На Вашу думку, наскільки Київ — творче місце для художника?
— Столиця — достатньо багатогранна: як відносно мистецьких просторів, так і творчих людей. Велика кількість з них — з естетичним поривом і безмежним талантом.
Одна з робіт Дарини
Зі слів мисткині, вона обрала шлях в образотворчому мистецтві
Звісно, у творчості мене надихають успішні та надзвичайно талановиті художники. Цьогоріч мені пощастило познайомитися з народним художником України — Володимиром Козюком. Він організовує щорічні конкурси-пленери «Кращий художник» (цьогоріч відбувся п’ятий — ювілейний) та вперше відкрив Міжнародну виставку сайарсизму в Україні. І це ще далеко не весь перелік бурхливої діяльності прекрасного митця та чудового організатора творчих заходів державного та міжнародного рівнів. Володимир Козюк — мій взірець справжнього митця! Я ж в свою чергу обрала вірний шлях в образотворчому мистецтві, тому залишається лише наполегливо працювати та розвиватися.
Адже, щоб не загубитись у бурхливій столиці та залишити власний слід у царині образотворчості, треба постійно творити. Мені кортить запам’ятатися своїми картинами, як у Києві, так й в Україні. Хочеться бути побаченою…
Нещодавно наше видання розповідало про таку ж творчу киянку, яка вирощує на городі декор для дизайнерських інтер’єрів. Сухоцвіти в неї купують кращі флористичні магазини столиці.
Даша ГРИШИНА,
Загрузка ...
