Громадські слухання щодо зміни назви населеного пункту у Червоному. Фото: Інфодім
У Полонській громаді визначилися з новою назвою села Червоне.
Український інститут національної пам’яті (УІНП) склав перелік з 1400 міст та сіл, які мають радянізовані назви й, згідно з Законом «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні й деколонізацію топонімії», потребують перейменування. До цього списку увійшло й шість населених пунктів у п’яти громадах Хмельницької області.
Як обирали новий топонім для села Червоне Полонської тергромади
Село Червоне Полонської тергромади УІНП рекомендував перейменувати на Свинне, посилаючись на першу історичну згадку, датовану 1611 роком. У відомстві зазначають, що нинішня назва пов’язана з ідеологією та символікою радянської влади та комуністичної партії.
У громаді ж кажуть, що вже визначилися з новим топонімом. Село Червоне планують перейменувати на Андріївку. Нині чекають, коли Інститут національної пам’яті затвердить цей варіант, розповіла сайту «Є» староста села Тамара Голота.
Аби вибрати новий топонім, мешканці села Червоне тричі впродовж місяця збиралися на громадські слухання. Спочатку, каже Тамара Онисимівна, хотіли лишити нинішню назву, але зі зміною радянської концепції на патріотичну. Однак після консультації з представником Українського інституту національної пам’яті, з’ясувалося, що така заміна неможлива, оскільки не відповідає Закону. Тож згодом на зборах почали підбирати нові варіанти.
«Раніше село мало назву Свинне. Але цей варіант не знайшов підтримки на громадських слуханнях. Були варіанти також дати назву Підгайне або Яремче. Бо у нас є гай і Яремова долина. Однак також не зійшлися, було мало голосів. А зійшлися все ж – на Андріївці», — зазначила староста села.
За словами Тамари Онисимівни, обраний на громадських слуханнях топонім має історичне підґрунтя. Каже, на Бортницькому кладовищі в Полонному є поховання трьох старців. Один із них, Андрій, мешкав в Червоному.
«Старець переслідувався радянською владою, оскільки він проповідував і вів християнський спосіб життя. КДБ арештували його, й везли у Полонський костел, де на той час була катівня НКВС. По дорозі охоронці ув’язнених подумали, що він неживий і викинули в яр поблизу нашого села. Так він оселився у нас, люди побудували йому хату. Він їм усіляко допомагав, лікував, молився у церкві. У селі його називали Дідуньо. Пам’ять про нього збереглась і донині. Досі є й дідуньова криничка. Тому люди так вирішили: якщо не буде Червоне, то нехай буде Андріївка. Якщо ж нам Дідуньо був посланий Богом», — розповіла староста села.
У Полонській міській раді надають детальнішу історичну довідку. Згідно з нею, старець Андрій народився на Білогірщині. Виконував духовну місію у Свято-Троїцькій лаврі, Городецькому монастирі, їздив до Сталіна відстоювати духовні обителі, коли йшов період боротьби із релігією. Його було арештовано КДБ й певний час він утримувався в тюрмах Хмельниччини, зазнаючи жорстоких катувань. У 1930-х по дорозі до катівні НКВС, що була розташована на той час у Полонському костелі, старця викинули, бо подумали, що він помер. Однак він вижив і продовжив проповідувати. Оселився у селі Червоне. Помер у 1935 році, у віці 87 років.
Перейменування Першотравневого: у громаді шукають варіант історичної назви
Як зазначають в Українському інституті національної пам’яті, радянізована назва села Першотравневе, у Старокостянтинівській тергромаді, має також залишитися у минулому. Там пояснюють, що «Вшанування» 1 травня як Міжнародного дня солідарності трудящих є яскравим прикладом радянської ідеологічної топонімічної номінації, яка прославляє пролетаріат як гегемона класової боротьби, рушійної сили Жовтневого перевороту 1917 року.
Голова топонімічної комісії Старокостянтинівської міськради Олександр Степанишин розповів сайту «Є», що наразі староста Першотравневого напрацьовує спільно з його мешканцями можливі варіанти нової назви.
«Там невелике село, буквально залишилося 5 хат. Наразі там відбуваються обговорення. Можливо, вдасться застосувати якусь старовинну назву цього населеного пункту. Варіанти ще у процесі», — зазначив він.
Перейменувати, не можна залишити
У Теофіпольській громаді, згідно з переліком УІНП, є два населених пункти, які необхідно перейменувати. Мова йде про Червону Дубину і Червоний Случ. Обидва села засновані у радянський період – у 1925-1927 роки. Тож можливості обрати історичний варіант назви, ймовірно, немає. Як повідомили сайту «Є» у Теофіпольській селищній раді, проєкт рішення про перейменування буде виноситись на чергову сесію. Станом на момент публікації, без уточнень.
Трохи пізніше, у 1928-1929 роках були й засновані село Червоне у Білогірській територіальній громаді та село Червона Діброва – у Жванецькій. Вони, як і попередні, потребують перейменування через ідеологічну назву, пов’язану з символікою радянської влади та комуністичної партії.
Читайте також: 70 років тому Проскурів став Хмельницьким: як це відбувалося та чому стало несподіванкою
Загрузка ...
