Напередодні Дня Збройних сил України в скорботі схилили голови перед світлою пам’яттю полеглих Героїв. У Меморіальному сквері, під час панахиди, прозвучали щирі молитви, а рідним ще 38 загиблих захисників було вручено почесні медалі «За честь і звитягу», як символ незгасимої пам’яті про їхніх синів, братів, чоловіків.
Для дружини загиблого Героя Андрія Савчина — Надії посмертна медаль «За честь і звитягу» – це більше, ніж просто нагорода. Це – живий символ незламного духу її чоловіка, який назавжди залишиться в її серці і в серцях усіх, хто його знав. Життя Андрія Савчина – це яскравий приклад справжнього патріота, залишивши заробітки в Чехії, він повернувся на Батьківщину, щоб стати на захист рідної землі. Добровольцем, пішовши у лави 65-ї окремої механізованої бригади, він віддав життя за Україну на запеклих боях під Запоріжжям.
“Він був дуже хорошим, був футболістом, дуже чуттєвим. Він ніколи не залишався осторонь, помагав всім. В мене дуже хороший був чоловік. Я пишаюся ним, мені його дуже не вистачає. Це вже третя відзнака. Одну він мав за життя, йому в 2022 році вручили. Другу вручили вже посмертно, а ця вже третя нагорода його — це пам’ять про нього, про його дух. У нас вдома є таке місце відведене. Я всі прапори там тримаю, які нам були вручені в певний час”, -розповідає дружина загиблого Героя Надія Савчин.
Кузів Микола був солдатом, Механіком-водієм зенітно ракетного взводу військової частини А 1556, загинув 28 серпня 2024 року Степове Запорізької області.
Його мати розповіла, як її син вирішив захищати країну. Микола Кузів, досвідченим механіком-водієм зенітно-ракетного взводу, віддав своє життя, захищаючи українське небо під час запеклих боїв. Загинув 28 серпня 2024 року під час обстрілу противником в районі населеного пункту Степове Запорізької області.
“Він був налаштований одразу. Він колись ще казав:”Мамо, а хто піде, як не ми, підете ви — якщо ми не підемо”. Дуже тяжко мені це перенести, але, думаю, мій син Герой, він не здавався, не тікав і не їхав за кордон. Він сказав, що буде захищати свою Україну до останнього дня”, — каже мати загиблого Героя Надія Кузів.
Жінка додає, що для неї ця медаль — полегшення для душі, адже заслуги її сина не забуті:
“Дуже полегшення на душі, що хоч хтось пам’ятає наших Героїв, що не забули. Ми звичайно, що не забудемо, а люди нехай би всі чули і бачили, і розуміли, що як не підемо ми — то ніхто нам цю перемогу не принесе на тарілці”,- додає матір Надія Кузів.
Міський голова підкреслив, що ця дата є особливою нагодою для вдячності та шани нашим військовим. Він розповів про традиції нагородження, про важливість підтримки рідних загиблих Героїв та про значний внесок громади у зміцнення обороноздатності країни. Слова Руслана Марцінківа нагадують нам про те, що ми є єдиним цілим і разом здолаємо всі виклики.
“Ми традиційно до дня ЗСУ проводимо нагородження тих, кого не нагородили раніше на інших подіях. До Дня міста, ви знаєте, — нагороджуємо, до свята Покрови, до Дня Незалежності. День ЗСУ справді те свято, яке сьогодні потрібно вшанувати гідно, а найбільше пошани сьогодні повинні мати рідні наших Героїв, які сьогодні не повернулись. Дякуємо захисникам! Громада цього року спрямувала на підтримку захисників понад 600 мільйонів гривень. Це вклад в нашу перемогу і ми не будемо його зменшувати, а тільки збільшувати, бо розуміємо: сьогодні без наших ЗСУ, України би вже давно не було”, — підсумовує Івано-Франківський міський голова Руслан Марцінків.
Загрузка ...
