Культура
Середа, 06 жовтня 2021
21:02
Культура
Художниця Ангеліна Гафинець пропонує незвичний погляд на інтер’єри13
Коментувати
Роздрукувати
Фото: http://angelinahafynets.com/
До 18 жовтня на третьому поверсі музею історії Києва триває виставка «Під іншим кутом» закарпатської художниці Ангеліни Гафинець.
На 42 полотнах переважно натюрморти і інтер`єри. Часто в несподіваному кольоровому рішенні.
«Мені цікаво все, що відбувається навколо, в даному випадку це розмови предметів у внутрішньому просторі кабінетів, віталень, спалень. Які у них відносини.
Як поєднуються великі площини з маленькими фігурками. І я це передаю, тільки
не класичним академічним способом, а через власне бачення і відчуття. Всі предмети реальні, але кольорово переосмислені, — розповідає Ангеліна Гафинець.
— Важливі час і настрій. В тому ж білому може бути багато відтінків. Залежно від суміжних барв, загальної композиції, в одному кольорі відчувається і пристрасть, і смуток, і радість. Навіть в житті, якщо побачите зелену вазу на тлі червоної стіни, це спрацює на контрасті. А поміняти тло і це вже буде інший зелений. Мене захоплюють такі непередбачувані наслідки. Люблю подібні відкриття, заглиблюватися в нові реалії.
Звісно, має бути в тому певна несподіванка. Тому більшість робіт не мають назви. Це мистецтво інтуїтивне, кожен глядач нехай трактує побачене залежно від свого внутрішнього світу. Це як дзеркало. Я в ньому побачу мініатюрну брюнетку. А інша людина себе. Колір нікого не може залишити байдужим. Мусить або роздратувати, або сподобатися».
Над виставкою мисткиня працювала декілька років. До столиці привезла майже 100 своїх робіт.
Автор: https://www.facebook.com/
Виставку закарпатської художниці Ангеліни Гафинець в Києві ініціював видавець Юрій Комельков
«Ще півроку тому полотна, представлені на виставці, виглядали інакше, — каже ініціатор виставки, голова БФ «КУЛЬТАУРА» Юрій Комельков. — Для Києва Ангеліна їх, можна сказати, вдосконалила. Хоч і виглядає тендітною дівчиною, вміє працювати. Відразу відчув в ній стрижень. Можна сказати, що ми стаємо свідками народження нової зірки. Всі пам’ятаємо Адальберта Ерделі, Йосипа Бокшая, але за роки незалежності України на слуху не з’явилося в мистецтві аж таких яскравих імен із Закарпаття. Для школи живопису цього регіону ключовим поєднувальним словом є «інші». В їхній творчості інша експресивність, інша емоційність, інше відношення до кольору. Вони створюють живопис під іншим кутом. Ангеліна Гафинець, продовжуючи традиції, зробила перший, але дуже потужний крок в новітньому сприйнятті кольору. Роботи, презентовані на виставці, сміливі оригінальністю індивідуального бачення».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Як давні японські митці зображували осінь — добірка картин
На виставку «під іншим кутом» завітав мистецтвознавець, академік НАМ України Едуард Димшиць.
«Те, що я побачив, можна назвати свого роду святом барв, — говорить Едуард Олександрович.
— Це ситуація, коли відчуваєш певну піднесеність і святковість від тієї кількості кольорових плям, які тебе оточують.
З іншого боку можна сказати, що це не просто сукупність якогось кольору, а професійно вибудована система, яка справляє досить гарне враження.
Ангеліна — людина молода, випускниця закарпатської академії мистецтв. Там є свої традиції, це дуже гарна наша регіональна школа. Але в її роботах я ще бачу витоки з модернізму ХХ століття. Є дотичність до фовізму, певним чином до творчості Анрі Маттіса, Жоржа Руо. Не можу сказати, що на сьогодні Ангеліна є провідним майстром кольору в Україні. Тому що треба працювати, і багато, але те, що ми знайомимося з її роботами на персональній виставці в Києві, підтверджує, що вона досягла певного рівня майстерності.
Особливість художників із Закарпаття і Одеси, а саме ці регіони славляться своїм кольором, важко сформулювати. Хіба можна погодитися, що щось в повітрі, в самому пейзажі, що їх оточує, робить їх особливими.
Як стверджують, сріблясте світло — це ознака паризької школи. Й дійсно, коли приїздиш у столицю Франції, гуляєш вулицями, мостами через Сену ти його помічаєш, тобто це не штучно привнесене художниками.
Людина народжується, бачить схід і захід сонця, відчуває тепло рідної землі. Тому майбутній художник з молоком матері формує своє кольоросполучення.
Перші роботи Гафинець, які я бачив три роки тому, були з більш щільними барвами, тривимірні. Тепер вони більш прозорі, колір локальний і є багато сполучень без сумішей.
Це правильний підхід, розвиток. Якщо художник відчуває потребу рухатися в певному напрямку, значить йому треба довіряти».