В арт-просторі «Valeri» у Хусті 16 лютого відбулася подія, до якої авторка йшла багато років – свою дебютну персональну виставку представила художниця з Виноградова Наталія Савочкіна.
До експозиції увійшли сюжетні полотна, об’єднані особливою образною лінією – парасолі стали своєрідним символом і впізнаваним мотивом творчості мисткині. Саме через цей образ вона передає настрій, світосприйняття та власні переживання. Роботи вирізняються яскравою палітрою, декоративністю й водночас емоційною глибиною – кожна картина має свій характер і внутрішню історію.
Відкрив виставку керівник народного творчого об’єднання художників і народних умільців «Митець Верховини» Валерій Дьордяк. Він відзначив самобутність авторки та її творчу незалежність.
«У творчості пані Наталії відчувається чесність. Вона не намагається когось наслідувати чи вписатися у формат – вона говорить мовою кольору так, як підказує їй серце. Парасолі у її роботах – це не просто образ. Це стан душі. А коли митець малює стан, а не предмет – тоді з’являється справжнє мистецтво», – розповів він «Карпатському об’єктиву».
Також, за його словами, Наталія не має академічної художньої освіти, однак це не стало перешкодою для формування власного стилю. Уже два десятиліття вона працює з пензлем і полотном, проте лише тепер наважилася показати свої роботи широкому загалу. Художниця творить інтуїтивно, не обмежуючи себе канонами та рамками професійних шкіл, і саме ця свобода надає її роботам щирості.
Підтримати землячку приїхали друзі та колеги з Виноградова. Зокрема, художниця Валентина Костьо зауважила, що полотна Савочкіної випромінюють тепло та позитив.
Вона підкреслила, що авторка вміє створювати атмосферу піднесення й затишку. У її роботах відчувається легкість, казковість, певна дитяча безпосередність, що формує впізнаваний творчий почерк. За словами мисткині, іноді саме така невимушеність дозволяє передати емоцію точніше, ніж академічна вивіреність.
Сама ж Наталія Савочкіна зізналася, що рішення організувати персональну виставку було непростим. Раніше вона малювала переважно для себе, сприймаючи творчість як внутрішню потребу, а не публічну діяльність. Тому підтримка близьких та відгуки глядачів стали для неї особливо цінними.
«Для мене кожна картина – це прожитий настрій. Я не малюю «правильно», я малюю так, як відчуваю. І якщо глядач впізнає у моїх роботах частинку себе – значить, я недаремно взяла до рук пензель. Парасолі з’явилися у моїх роботах несподівано, але залишилися надовго. Для мене це символ захисту, мрії і водночас відкритості до світу. Під парасолею можна сховатися, а можна й танцювати під дощем», – зізналася вона.
Авторка подякувала всім, хто розділив із нею цей важливий момент, а також тим, хто надихає її розвиватися та не зупинятися на досягнутому.
Директор Хустської міської картинної галереї Орест Цюпко наголосив, що перша персональна виставка – це серйозний професійний крок. На його думку, навіть досвідчені художники постійно працюють над композицією та пошуком нових рішень, тож дебют є не фінішем, а стартом для подальшого зростання. Окремо він звернув увагу на домінування образу парасолі як цікавого концептуального елементу, який варто розвивати й надалі.
Слова підтримки висловила також виноградівська художниця Альона Стасюк. Вона зазначила, що перша публічна презентація завжди супроводжується хвилюванням, адже митець відкриває глядачеві свій внутрішній світ. Водночас саме цей крок дозволяє творчості жити повноцінним життям – у взаємодії з людьми.
Експозиція триватиме протягом місяця. Ознайомитися з роботами художниці можуть усі охочі.
Загрузка ...
