Чернівецька область залишається єдиною в Україні, яка досі не зазнала обстрілів. Попри це, після повномасштабного вторгнення Росії проблем регіон мав чимало. Про мільйон переселенців, протистояння з обласною адміністрацією, зв’язки з Арсенієм Яценюком і Павлом Петренком, пам’ятник радянському солдатові, старі тепломережі та нові тарифи «Еспресо.Захід» поспілкувався із міським головою Чернівців Романом Клічуком.
Ніхто не може бути в безпеці, бо хтозна, що стрелить у голову Путіну
У містах, що зазнали обстрілів, у мешканці вже знають, що це таке. Наскільки розвинений інстинкт самозбереження у чернівчан? Вони спускаються в укриття під час повітряної тривоги?
Більш дисциплінованими є переселенці, вони спускаються в укриття в першу чергу, бо вже бачили багато страхіть. А деякі чернівчани вже звикли до сирен і поводяться під час тривоги трохи безвідповідально. Але це даремно. Бо ми живемо в одній країні, в якій іде війна. Ніхто не знає, що завтра стрелить у голову Путіну.
Війна – це не лише обстріли. З якими труднощами зіткнулися Чернівці після 24 лютого?
Найбільшим викликом, без сумніву, став наплив переселенців. В нас у перші два місяці був просто неймовірний страх, бо через наше місто пройшли більше мільйона людей, які втікали в Чернівці із зони бойових дій. Більшість із них приїжджали на 3-4 дні і їхали далі в європейські країни. Але дехто все-таки залишився тут. У нас офіційно 42 тис.внутрішньо переміщених осіб. Але ті люди, які зареєструвалися, роблять це, щоб отримати допомогу від держави. Але є такі, які цього не потребують. Є люди, які не реєструються, бо не хочуть, щоб їх призвали в армію. Тому загальна кількість точно сягає 60 тисяч переселенців.