Культура
Вівторок, 14 вересня 2021
00:45
Культура
Нобелівська лауреатка, мексиканські наркобарони та «Республіка мрій» — назвали найцікавіші події BookForum — 2021
Коментувати
Роздрукувати
15 – 19 вересня проходитиме 28 Львівський міжнародний BookForum.
Пропонуємо найцікавіші події заходу.
Середа, 15 вересня – Неділя, 19 вересня
«10 про 10. Спроба канону»
Спеціальний відеопроєкт, в якому кожен із 10 спікерів – письменників, літературних критиків та інтелектуалів, розглядатимуть видання з переліку Українського інституту книги. Кінопродюсер Володимир Яценко розповість про роман Сергія Жадана «Інтернат», а письменниця та співачка Ірена Карпа – про «Культ» Любка Дереша. Поет Андрій Бондар розгляне книгу Оксани Забужко «Польові дослідження з українського сексу», культурна менеджерка Олеся Островська-Люта – роман «Амадока» Софії Андрухович.
Четвер, 16 вересня
18:00 – Відкриття інсталяції «Бруно Шульц. Республіка мрій»
Інтерактивна інсталяція діятиме на локації «РадіоГараж». Присвячена сповненій символами та метафорами творчості народженого у Дрогобичі письменника Бруно Шульца.
Автор інсталяції – американський режисер та мультимедійний художник Міка Джонсон. 2018-го він створив адаптацію «Перетворення» Франца Кафки у технології віртуальної реальності. Ще під час навчання у коледжі Джонсон захопився творами Шульца. «Республіка мрій» — це мандрівка місцями та історіями письменника.
«Шульц може бути чудовим провідником для наших мрій та спогадів дитинства», — каже Міка Джонсон. — Письменник нагадує нам, що уява — це необмежена сфера, і сновидіння або занурення у величезні всесвіти внутрішніх видінь можуть бути джерелом не тільки заспокоєння, але й задоволення».
П’ятниця, 17 вересня
15:30 – Онлайн-розмова з Хуаном Пабло Вільялобосом
Хуан Пабло Вільялобос – мексиканський письменник, 2010-го вийшов його дебютний роман «Бенкет у норі». Його творчість відноситься до так званої «нарко-літератури».
Син наркобарона на ім’я Точтлі мріє про ліберійського бегемота. І герої книги вирушають у мандрівку для того, щоб здійснити бажання дитини. Минулого року книгу видали українською.
«Ця література не дуже схожа на твори латиноамериканських класиків магічного реалізму Габріеля Гарсії Маркеса або Маріо Варгаса Льйоси«, — розповідає програмна кураторка фестивалю Софія Челяк. — Зараз пишуть про реалії життя в Південній Америці. Про постколоніальні, а подекуди і посттоталітарні країни, де є дуже багато проблем зі становленням демократії, корупцією, релігійним фанатизмом. Можливо дещо гіперболізовано, але ці тексти репрезентують реалії життя Південної Америки».
Автор: Фото: Facebook
Американська психотерапевтка Едіт Еґер почала писати книжки у 90 років. На BookForum представлять українською «Дар» — її другу книгу.
18:00 – «Дар» : онлайн-розмова з Едіт Івою Еґер
Американська психотерапевтка Едіт Еґер народилася у Чехословаччині 1927-го. У 17 років разом з родиною потрапила до Аушвіцу. Її батьків вбили, а вона з сестрою більше року провела у концтаборі, де вони дивом вижили. Після звільнення Едіт вийшла заміж, переїхала до США та народила трьох дітей. У 1950-х вона зацікавилася психологією, отримала науковий ступінь у Техаському університеті.
Як спеціаліст з посттравматичного стресового розладу протягом багатьох років допомагає ветеранам та жертвам фізичних і психічних травм. 2017-го видала автобіографічну книгу «Вибір». Цього року на BookForum презентують українською її новий бестселер – «Дар». Це книга про 12 найбільш поширених установок які, на думку авторки, позбавляють нас свободи – синдром жертви, сором, осудження тощо.
Під час презентації письменниця Вікторія Амеліна розмовлятиме з Едіт Івою Еґер про те, як жити з травмами і як правильно з ними справлятися.
Субота, 18 вересня
10:00 — «У норі під землею жив собі гобіт»: розмова із Олександром Мокровольським про історію створення «Гобіта» та його українського перекладу
Фентезі-роман «Гобіт» Джона Рональда Руела Толкіна опублікували 1937-го. Перший український переклад книги з’явився 1985-го. Його автором став Олександр Мокровольський. Про історію твору і його перше видання українською розмовлятимуть сам перекладач, письменник Володимир Арєнєв та літературознавець Михайло Назаренко.
13:00 – «(Де)окупація мізків»
Вже сім років Крим та частини Донецької та Луганської областей перебувають в окупації. Якою має бути гуманітарна політика щодо цих регіонів? Яким буде співіснування після звільнення? Як боротися із пропагандою та упередженнями з обох боків лінії розмежування?
Онлайн-дискусія за участі Олени Стяжкіної, Ігоря Козловського, Євгенії Подобної і Анастасії Магазової.
Оленя Стяжкіна – докторка історичних наук та письменниця родом з Донецька. Авторка художніх книг «Мовою Бога», «Розка», «Смерть лева Сесіла мала сенс». Засновниця громадського руху «Деокупація. Повернення. Освіта».
Ігор Козловський – вчений-релігієзнавець, письменник та громадський діяч. Провів у полоні бойовиків так званої «ДНР» майже 2 роки.
Євгенія Подобна – журналістка, воєнна кореспондентка, авторка книги «Дівчата зрізають коси» — спогадів 25 жінок, які воювали на сході України у складі Збройних сил та добровольчих підрозділів.
Анастасія Магазова – журналістка, авторка репортажів про життя Донбасу в умовах бойових дій.
15:30 – Онлайн-зустріч з Ольгою Токарчук
«Вперше після отримання Нобелівської премії з літератури 2018 року в українському літературному фестивалі візьме участь польська письменниця Ольга Токарчук» — розповідає Софія Челяк. — Матиме онлайн-розмову з письменником Остапом Сливинським – він переклав українською її роман «Книги Якова». Це історія про українські землі та про Якова Франка, який народився на Поділлі у XVIII столітті. Був євреєм, але прийняв християнство, а згодом заснував свою релігію та проголосив себе Месією.
Автор: Фото: wikipedia
Ольга Токарчук – польська письменниця, лауреатка Нобелівської премії. Розмовлятиме з перекладачем своїх книжок українською Остапом Сливинським
Одна з бабусь письменниці була українкою, і Ольга дуже тепло ставиться до нашої країни. На Форумі авторка розповість про свої тексти, сприйняття нашої країни та діяльність після отримання Нобелівської премії – зокрема, про заснування свого фонду, який опікується підтримкою письменників та літературних студій».
17:00 — Українсько-білоруські поетичні читання «На березі волі»
Мистецтво стало важливим чинником політичних протестів у Білорусі, які почалися у серпні 2020-го. Поезія гнучко відреагувала на цю ситуацію, подарувавши голос цьому руху спротиву. Прозвучать зібрані у книзі «Ми прокинемось іншими» поезії білоруських поетів Андрея Хадановіча, Юлі Цімафєєвої, Уладзя Лянеквіча та Мариї Мартисевич.
21:00 – Ніч поезії та музики non-stop
Поєднання найкращої поезії учасників фестивалю та музики українських гуртів. У традиційному заході форуму цього року візьмуть участь поети – британець Адам Горовітц, словак Аґда Баві Пейн, австрійка Рената Айхенґер та шведська авторка чилійського походження Йоланда Аврора Бом Рамірес. Серед музикантів – альтернативний поп-гурт Zapaska, епатажний дует «Хамерман знищує віруси» та музичний проєкт «Пиріг і Батіг».
19 вересня
19:00 – Радіо Гараж приймає Радіо Ніч: Звукова інсталяція наживо
Дія роману Юрія Андруховича «Радіо Ніч» відбувається у ніч на 13 грудня. Саме тоді минулого року автор презентував роман та провів перформанс в нічному ефірі Українського радіо та Радіо Культура. На BookForum письменник представить живий виступ.
«Ідея написати подібну книжку з’явилась давно», – розповідає Юрій Андрухович. — У 2005 році у мене було інтерв’ю у Варшаві на студентській FM-радіостанції. Серед іншого, в них було таке питання: «Уяви собі, що ти перестанеш писати, чим тоді будеш займатися?». Я відповів, що в такому разі хотів би заснувати власну радіостанцію, винятково нічну. Я не буду спати вночі, крутитиму в ефірі свою улюблену музику і щось розповідатиму. Й оскільки надаю перевагу мінорній музиці, то звідси й назва радіостанції – «Радіо Смуток».
На цьому історія завершилась, аж поки я не пригадав цього епізоду наприкінці 2017-го. Герой мого роману Йосип Ротський працює вночі на такому радіо. Тільки вже в інтернеті. Спілкується з усім світом. Він музикант, але склалося так, що не може більше грати. Розчарувався в собі, втратив кваліфікацію. Усе, що може, – це слухати музику, збирати її, складати антології».
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Назвали найкращі книги, опубліковані цього року
Загрузка ...
