Сьогодні, коли Україна знову воює з тим же ворогом, проти якого в 1943 році повстали українські дивізійники, і коли щодня навколо нас точиться маніпулятивна «гібридна» війна, пізнання правди про власну історію є однією з найкращих форм не лише оборони, але й наступу. І хоча офіційного визнання вояків дивізії борцями за волю України досі нема, існує інша форма визнання, яке навіть більш вагоміша, за формальний статус, ухвалений купкою бюрократів. Мова про те, що зараз на Східному фронті б’ються тисячі українських вояків з емблемою «Золотого лева» на спорядженні, в той час як їхні противники увішані радянською символікою. Тому в нашому 2023 році багато в чому віддзеркалена ситуація 1944.
В сучасному, глобалізованому світі, ми будемо живі, як нація, поки пам’ятаємо тих, хто боровся за наше майбутнє!
Джерело: citysite.lviv.ua