Дискусії щодо того, чим замінити пам’ятник, точаться досі. Фото: Ольга Косова
Сьогодні, 8 грудня, виповнюється вісім років із дня повалення пам’ятника Володимиру Леніну, який височів на початку бульвару Тараса Шевченка. Ця подія стала знаковою для всієї України.
Повалення пам’ятника Леніну в Києві у грудні 2013 року спричинило «Ленінопад» по всій країні і стало символом декомунізації. А ще використання вільного простору на місці пам’ятника стало наболілим питанням у суспільстві.
Серед ідей, які висувають кияни, є й така: залишити все, як зараз. Адже до спорудження пам’ятника Леніну тут було звичайне закінчення бульвару, без монументів, а в часи Другої світової війни стояла шибениця. Головний пам’ятник Іллічу, як розповів києвознавець Михайло Кальницький, планувався на схилах Дніпра, а цей, на Бессарабці, мав бути тимчасовим.
Після визволення Києва від нацистів велася складна відбудова знищеного центру столиці. У грудні 1946 року, коли Хрещатик ще тільки збиралися підводити з руїн, на Бессарабці уже постав новий пам’ятник вождеві. Монумент особисто відкривав тодішній керівник уряду України Микита Хрущов.
Фото з газети від 12 грудня 2013 року.
Михайло Кальницький розповідає, що пам’ятник створили з уже готових частин: більш ніж триметрової статуї Леніна з червоного граніту, виготовленої московським скульптором Сергієм Меркуровим ще перед війною для міжнародної виставки в Нью-Йорку, і циліндричного постаменту з лабрадориту, що його готували для нездійсненого пам’ятника Пушкіну біля оперного театру.
У 1990-тих роках бессарабський Ленін став місцем проведення масових заходів прорадянських політичних партій, і кілька разів ставав жертвою вандалів. Під час одного з таких «нападів» пам’ятнику відбили ніс і ліву руку. У 2009 році монумент позбавили статусу пам’ятки національного значення.
Початок «Ленінопаду». Фото: Reuters
Перша спроба знести пам’ятник була зроблена 1 грудня 2013 року, після чого сталася бійка між протестувальниками Євромайдану і бійцями «Беркут». Через тиждень, 8 грудня, під час масового мітингу, група людей таки повалила пам’ятник і намагалися розколоти його на шматки кувалдою. Ці шматки ще довго розходилися на сувеніри і продавалися через Інтернет. Після повалення по всій Україні розгорнулася стихійна кампанія зі знесення пам’ятників Леніна, що отримала назву «Ленінопад».
Повалення Леніна було важливою подією Євромайдану.
Наступним етапом стала спроба перетворити порожній постамент «вождя світового пролетаріату» на арт-об’єкт. Вже у лютому 2014 року активісти Євромайдану встановили тут перший імпровізований монумент — «золотий унітаз» від художниці Тетяни Войтович, як символ корупції.
Золотий унітаз. Фото: Всеукраїнське об’єднання «Майдан».
Пізніше фонд «Ізоляція» започаткував проєкт «Суспільна угода», у рамках якого митці з усього світу могли встановлювати тимчасові скульптури на місці монумента Леніну. Першим переможцем у 2016 році стала інсталяція «Населяючи тіні» від мексиканської художниці Синтії Ґутьєррес. Кожен міг піднятися сходами на постамент пам’ятника Леніну і таким чином «оселитися» в тінях минулого.
Інсталяція «Населяючи тіні». Фото: фонд «Ізоляція»
Наступною перемогла художня інсталяція від іранського митця Махмуда Бакші «Безкінечне святкування». Тут встановили неонове зображення, яке поєднало у собі три культурні ікони: Леніна — як символа труднощів минулого, Діву Марію — уособлення вічності України та співачки Мадонни — образу сучасного світу.
Інсталяція «Безкінечне святкування».
Інсталяція «Безкінечне святкування».
Наступного року п’єдестал Леніну перетворили у вертикальну трав’яну інсталяцію з розмарину. Цей проєкт під назвою «Ритуал природи» розробила мексиканська художниця Іса Каррільйо. Так мисткиня пропонувала нейтралізувати ідеологічну напругу навколо вакантного постаменту й запрошувала містян на пошуки внутрішньої рівноваги та спокою. Але не вийшло, бо за кілька днів інсталяцію знищили вандали.
«Ритуал природи». Фото: фонд «Ізоляція»
Напевно, найбільший резонанс викликав проєкт 2018 року від румунського митця Богдана Раци. Інсталяцію «Middle Way», яка символізувала дружбу та спілкування, в народі прозвали просто «Синя рука», а соцмережі заполонили тонни фотожаб з неоднозначними реакціями. Тим не менше, «рука» простояла біля постаменту майже рік.
Скульптура «Middle Way»
Наступною інсталяцією у жовтні 2019 року стала крижана скульптура у вигляді Карпатської рисі. Вона символізувала зникаючий вид тварин і розтанула за кілька днів.
Крижана скульптура
На місці скульптури з льоду майже одразу з’явилася робота «Протистояння» від митця Олексія Золотарьова. Він переміг у конкурсі на кращий проєкт експозиції «Ціна свободи».
Скульптура «Протистояння»
У різний час громадські активісти пропонували увічнити на цьому місці і Богоматір, і Мазепу, і Терещенка, і просто зробити порожній постамент з пандусом-платформою, аби кожен міг на нього зайти. Зараз біля постаменту вже майже рік немає жодних інсталяцій, а дискусії щодо того, як використати цю локацію, чим замінити пам’ятник, точаться досі.
Таким постамент є зараз
Нагадаємо, що у центрі Києва зникла вулична скульптура «Їжачок в тумані». Місяць тому її пошкодили вандали і вона все ще перебуває на реставрації.
Ольга КОСОВА,
Загрузка ...
