Дівчина із позивним «Афіна» одразу після школи пішла навчатися на сержантські курси до Львівського військового коледжу. Каже, завжди подобалася військова форма, полюбляла стріляти. У цивільній професії себе зовсім не уявляла.
Спочатку потрапила у саперну роту 41 окрема механізована бригада, де прослужила пів року.
Але ж мені хотілося адреналінчику, тоді мені запропонували йти на БпЛА. Після навчання мене поставили командиром «вампірістів». Спочатку важко, а потім ти звикаєш до всього — до навантаження як фізичного, так і морального, — розповідає «Афіна».
Перший «виліт» був у Торецьку — бомбили бліндажі, скинули ТМ-ку. Також був і Донецьк, і Курськ.
Ти не знаєш, що тебе чекає на кожному виїзді. Інколи підхожу до хлопців: мені страшно. А вони підтримують мене, кажуть: «Ми разом, буде все добре». І я довіряю хлопцям. Задню не даєм, все вперед, — ділиться юна військова.
«Афіна» як командир відділення, в першу чергу, хвилюється за особовий склад: «Але головне не боятися. Якщо я, дівчина, зуміла пройти стільки шляху, то чого в інших не вийде?».